1. Ця Методика встановлює механізм розрахунків норм питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з метою створення можливостей застосування економічних важелів керування процесом енергозбереження, планування споживання, а також оцінки ефективності використання електричної і теплової енергії на конкретному підприємстві незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ПВКГ).

​

2. Ця Методика визначає систему розрахунків питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах незалежно від форми власності та підпорядкування, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, для всіх виробничих процесів в існуючих технологічних умовах конкретного ПВКГ.

​

3. Термін, використаний в цій Методиці, вживається у такому значенні: вода дренажна - ґрунтова вода, яка потрапляє в заглиблені виробничі приміщення унаслідок водопроникності стін та підлоги і підлягає відкачуванню з них у систему водовідведення.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергозбереження», Водному кодексі України, Загальному положенні про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786, Основних положеннях з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22 жовтня 2002 року № 112, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2002 року за № 878/7166.

​

4. Норма питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства визначається на натуральну одиницю кожного з видів продукції підприємства, зокрема на 1000 куб.м поданої в систему подачі та розподілу води (далі - ПРВ) питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод.

​

5. Нормуванню підлягають усі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси при оптимальних режимах роботи устаткування ПВКГ, які включають неминучі витрати енергії на:

забір з природних джерел, очищення і постачання споживачам 1000 куб.м питної води;

збирання, транспортування, очищення і скид у природні водні об’єкти 1000 куб. м стічної води.

​

6. Норми витрат ПЕР розробляються для ПВКГ при споживанні понад 1000 тонн умовного палива за рік. Норми розробляються з урахуванням заходів з енергозбереження щорічно ПВКГ згідно з цією Методикою на підставі даних за останні три роки роботи підприємства та енергетичного паспорта відповідного підприємства, виданого відповідно до Порядку видачі, оформлення, реєстрації «Енергетичного паспорта підприємства» та оплати послуг при його впровадженні, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 10 листопада 1998 року № 89, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1998 року за № 804/3244, з урахуванням стану обладнання, наявної технології та організації виробництва (технологічних графіків роботи тощо).

​

Питомі витрати ПЕР на комунально-побутові потреби, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) споруд і будівель, на монтаж і налагодження обладнання, на науково-дослідні і експериментальні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.

​

7. Норми витрат ПЕР розробляються і затверджуються ПВКГ до 1 березня року, наступного за звітним.

Норми повинні бути диференційовані за підрозділами ПВКГ і кварталами наступного року.

Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР та реалізації результатів енергетичних обстежень.

​

Для розроблення ПВКГ норм і нормативів та аналізу енергоспоживання використовуються енергобаланси - система взаємопов’язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням та використанням усіх видів ПЕР певним об’єктом (виробничою дільницею, цехом, підприємством, галуззю, регіоном тощо).

​

8. Норми питомих ПЕР для ПВКГ за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Методики, погоджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786.

​

9. Контроль за наявністю встановлених норм та питомих витрат ПЕР та їх виконанням здійснюється Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та його територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі під час проведення перевірок стану ведення обліку і використання ПЕР на підприємствах відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 462.

​

10. Встановлені для ПВКГ норми питомих витрат ПЕР повинні бути переглянуті достроково на підставі: змін технологічних процесів або складу і стану технологічного обладнання в підрозділах;

приписів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України стосовно усунення порушень вимог законодавства щодо ефективного використання ПЕР.

​

11. Норми питомих витрат ПЕР розробляються розрахунково-аналітичним методом для умов експлуатації насосних та компресорних установок, а для решти виробничих процесів усіх підрозділів ПВКГ - розрахунково-статистичним методом. Розрахунки за допомогою цієї Методики провадять за умов експлуатації технічно справного енергоспоживального обладнання.

​

12. Норми витрат електричної і теплової енергії класифікуються за такими ознаками:

• за ступенем агрегації - на індивідуальні та групові;

• за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі;

• за періодом дії - на річні та квартальні (місячні).

​

13. Витрати ПЕР на 1000 куб.м поданої в систему ПВКГ питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод нормуються:

• електричної енергії - у кіловат-годинах (кВт·год);

• теплової енергії - у гігакалоріях (Гкал);

• палива - у кілограмах умовного палива (кг умовного палива).

​

14. Норми питомих витрат ПЕР необхідно розробляти для підрозділів підприємства з відповідним комплексом виробничих процесів:

14.1. Водопостачання:

• забір води з природних поверхневих або підземних джерел;

• очищення та інша обробка природної води для доведення її до питної якості;

• подавання питної води в розподільну мережу населених пунктів;

• витрати на транспортування води до споживачів;

• витрати допоміжних технологічних служб водопостачання (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських тощо).

​​

14.2. Водовідведення:

збирання та транспортування стічних вод на очисні споруди;

приймання, очищення, знезараження стічних вод і скидання їх у природні водоймища;

витрати допоміжних технологічних служб каналізації (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських тощо).

​

15. Коригування встановлених норм питомих витрат допускається при зміні обсягів виробництва, впливу погодних та інших факторів об’єктивного характеру з урахуванням результативного впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик згідно із Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786.

У технологічних підрозділах підприємств, у яких виявлено перевищення фактичних витрат ПЕР над розрахунковими, повинні бути розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні заходи щодо зниження витрат ПЕР і строки їх виконання.

​

16. Структура споживачів електричної енергії на ПВКГ наведена у додатку 2 до цієї Методики.

​

17. Загальновиробничі норми питомих витрат електричної енергії для ПВКГ або їх структурних підрозділів визначаються за формулою

Р = (ΣWосн + ΣWдоп + ΣWвтр)/Qплан, кВт·год/1000 куб.м,

(1)

де:

ΣWосн- загальні (річні) витрати електричної енергії на основні технологічні та виробничі процеси і потреби, кВт·год;

 

ΣWдоп -загальні (річні) витрати електричної енергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби, кВт·год;

 

ΣWвтр -загальні (річні)  втрати електричної енергії в розподільних мережах і силових трансформаторах, що знаходяться на балансі ПВКГ, кВт·год;

 

Qплан-планова кількість питної води, поданої в систему ПРВ, або кількість пропущених через очисні споруди стічних вод у розрахунковому році, тис. куб.м.

​

18. Річні витрати електричної енергії на підйом і подачу питної, технічної або стічної води насосними агрегатами всіх призначень (Wн) визначаються за формулою

Wн = (γ × Qпл × Н)/(ηн × ηп × 102 × 3600), кВт·год,

(2)

де:

γ = 1000 ÷ 1016 кг/м-3-питома вага рідини, що перекачується (за даними аналізу);

 

Qпл -запланований на розрахунковий рік об’єм перекачаної рідини, куб.м;

 

Н -розрахунковий напір під час роботи насоса, м;

 

ηн-коефіцієнт корисної дії (ККД) насоса, береться за паспортними даними або за даними про відцентрові насоси для прісної води та каналізаційних стічних вод, що знаходяться в експлуатації, наведеними у додатку 3 до цієї Методики;

 

ηп-ККД електродвигуна, береться за паспортними даними або за даними, наведеними у додатку 3 до цієї Методики;

 

102-коефіцієнт перерахунку потужності насосних агрегатів з кг·м/с в кВт.

ККД насосів (ηн) визначається за формулою

ηн = ηп - ηкр - ηнап,

(3)

де:

ηп -паспортний ККД насоса;

 

ηкр -зниження ККД після проведення більше трьох капітальних ремонтів (по 1,5 % зниження на кожен наступний ремонт);

 

ηнап -зниження ККД унаслідок напрацювання після останнього капітального ремонту.

​

В об’єм рідини, що перекачується, повинні включатись технологічні витрати та втрати води, що обумовлені виробництвом, відповідно до Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 лютого 2004 року № 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 року за № 1557/10156, та Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15 листопада 2004 року № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 року за № 1556/10155.

​

Розрахунковий напір під час роботи насосів у системах водопостачання і водовідведення визначається на підставі гідравлічних розрахунків (з урахуванням п’єзометричних позначок елементів системи, навантажень на трубопроводи, їх протяжності та діаметрів, а також фактичних значень гідравлічного опору трубопроводів).

​

Технічні характеристики насосів вітчизняного виробництва можуть повністю відновлюватися під час проведення перших трьох капітальних ремонтів.

​

Після кожного наступного капітального ремонту внаслідок зносу корпусних деталей робочі параметри насосів (у тому числі ККД) знижуються на 1-2% на кожен ремонт (у середньому 1,5%) від паспортних показників.    (див. далі > )