Перше наукове обґрунтування утворення займистих газів у болотах і озерних відкладеннях дав 

Олександр Вольт в 1776 р, встановивши наявність метану у болотяному газі. Після  відкриття

хімічної формули метану Дальтоном у 1804 році, європейськими вченими були зроблені перші кроки

в дослідженнях практичного застосування біогазу.

​

Перший великомасштабний завод по виробництву біогазу був побудований в 1911 році в англійському 

місті Бірмінгемі і використовувався для знезараження осаду стічних вод цього міста. Біогаз, що 

виробляється, використовувався для виробництва електроенергії. Таким чином, англійські вчені є 

піонерами практичного застосування нової технології. 

 

Вже до 1920 року вони розробили декілька типів установок для переробки стічних вод. Перша біо-газова

установка для переробки твердих відходів об'ємом 10 м3 була розроблена Німаном і Дюселье і по-будована в Алжірі в 1938 році.

​

Сьогодні біогазові технології стали стандартом очищення стічних вод і переробки сільсько-господарських і твердих відходів і використовуються у більшості країн світу.

​

У більшості розвинених країн переробка органічних відходів у біо-газових установках частіше  використовується для виробництва тепла, енергії і електрики. Вироблена таким чином енергія складає біля 3% усей споживаної енергії в європейських країнах. У Фінляндії, Швеції і Австрії, які заохочують 

використання енергії біомаси на державному рівні, доля енергії біомаси досягає 15 -20т усієї споживаної 

енергії.

​

Серед країн, що розвиваються, поширено виробництво енергії і тепла за допомогою переробки відходів на невеликих біогазових установках. Доля енергії, що отримується з біомаси в країнах,що розвиваються,складає біля 30-40т усієї споживаної енергії, а в деяких країнах(в основному в Африці) досягає 90.%  

Близько 16 мільйонів господарств по всьому світу використовують енергію для освітлення, обігріву і

приготування їжі, вироблену у біо-газових  установках. Це включає 12 мільйонів господарств в Китаї, 3,7 мільйона господарств в Індії і 140 тисяч господарств в Непалі. Нині в країнах СНД зріс інтерес до 

отримання біогазу і добрив шляхом  переробки сільськогосподарських відходів. Цьому сприяють висока вартість енергоресурсів і добрив, а також стан довкілля, що погіршується.

​

Проте із за низької інформованості фермерів про практичні шляхи впровадження біогазових технологій,

а також високої початкової вартості біогазових установок, загальне число біогазових установок в 

країнах СНД не перевищує декількох сотень.

​

Перед Україною стоїть актуальне завдання пошуку альтернативних джерел енергії і впровадження 

енергозберегаючих технологій. Одним з основних шляхів скорочення споживання традиційних 

енергоресурсів в Україні може стати широке застосування технологій виробництва енергії з  біомаси. 

​

Крім того, переробка біомаси сільгосппідприємств не лише може допомогти розв'язати проблему 

утилізації відходів, але і дозволить підвищити економічну ефективність господарювання.