Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Органічне землеробство
Головна > Органічне землеробство
Органічне землеробство відрізняється від традиційного тим, що землю не копають і не орють, а лише
поверхнево розпушують на глибину 5 -10 см Для цього використовують різні інструменти і при-
стосування. Наприклад, такі як плоскоріз Фокіна, що став популярним серед дачників городників. А для добрива грунту і захисту рослин від хвороб і шкідників застосовуються тільки органічні біодобрива.
При традиційному землеробстві використовується глибоковідвальна оранка (30 см і більше), а на
невеликих дачних ділянках землю перекопують вручну. Багато часу і сил витрачається на роз-
пушування і полив, на прополку бур'янів.
Природне землеробство ставить перед собою наступні цілі:
- виростити як можна більший урожай при мінімальних витратах;
- виростити екологічно чистий урожай, позитивно впливаючи на довкілля;
- збільшити родючість грунтів;
- зробити працю на землі легким, приємним.
Агроекологія одним з перших в Україні почала займатися поверхневою обробкою грунту
(земля розпушується на глибину закладення насіння, близько 7 см) - без оранки, працює без
використання мінеральних добрив і гербіцидів. При цьому вирощує хороші урожаї: пшениця
менше 60 ц-га не дає, ячмінь - 50 ц-га. Серйозна складова в господарстві - тваринництво.
В Україні прижився термін "органічні продукти". Але ціни на таку продукцію дуже високі і недоступні
більшості населення України. У нашій країні склалася парадоксальна ситуація,- в 2009 році
Україна займала 20-е місце у світі по площі (270 000 гектар), займаній органічними посівами,
що в два рази більше ніж в 2002 році. Але велика частина вирощеної і виготовленої продукції
(зернові, бобові, масленичные, а також овочі, фрукти, ягоди) йде на експорт. Також активно роз-вивається переробка органічної сировини.
Крупи, соки, повидло, сиропи, молочні продукти першими отримали сертифікати, якості, що
відповідають європейським стандартам.
Внутрішній ринок України переповнений неякісними продуктами харчування. Це стимулює спо-
живачів енергійно шукати товари з "чистою репутацією". У нашій країні тільки 5% населения
можуть дозволити собі платити за них "великі гроші". В середньому органічні продукти в Європі стоять
усього лише на 20-40 дороже, чим звичайні, за рахунок високої продуктивності праці і
збуту продукції на місці. У нас же вартість такої продукції зростає в 3-5 раз, оскільки імпортується
відомими зарубіжними фірмами. Це об'єктивно стимулює розвиток вітчизняного органічного земле-робства.
Багато хто з нас розуміє, що краще вживати здорову їжу, або доведеться витрачати гроші на ліки.
Принципи органічного виробництва
ЗЕМЛЕРОБСТВО
Заборонено використати геномодифіковане насіння, хімічно синтезовані добрива, гербіциди, фунгіциди, інсектициди.
Дозволено використати немодифіковане насіння, компості гній тваринних органічних господарств,
використати у боротьбі з бур'янами, шкідниками і збудниками захворювань агротехнічні, біологічні,
фізичні, механічні і інші нехімічні методи боротьби.
ТВАРИННИЦТВО
Заборонено ізолювати стадних тварин один від одного, годувати штучними кормами, кістковим
борошном, кормами з ГМО, лікувати антибіотиками, використати гормони зростання, тримати без
руху птахів, кроликів і свиней, а рибу - в садіннях.
Дозволено містити стадо однією сім'єю, годувати тварин природними кормами, лікувати гомеопатією
і фітотерапією, випасати на сертифікованих пасовищах, на яких більше трьох років не використо-
вувалися хімікати.
ПЕРЕРОБКА СИРОВИНИ
Заборонені: хімічні консерванти, синтетичні барвники, ароматизатори і покращувачі смаку,
синтезовані стабілізатори, загусники, генетично модифіковані інгредієнти (наприклад, крохмаль як
наповнювач), шкідливі технології - атомне розщеплювання продукту, хімічна консервація, газація
продуктів у вакуумній упаковці, обробка продуктів фенолом.
Дозволені: природні консерванти - нерафіновані цукор, сіль, рослинні і ефірні олії, натуральні кислоти, мед, прянощі, фруктовий пектин, натуральні барвники з соку ягід, овочів, фруктів, натуральні аромати-затори, гуарова камедь, карраген з червоних водоростей, агар-агар, немодифіковані інгредієнти.
А також - пастеризація, соління, квашення, сушка, в'ялення, вакуумна обробка, миттєве заморожування, варіння.
Упаковка: папір, скло, біо-пластик.
Чим відрізняються органічні продукти?
Екологічно чисті зернові культури, овочі і фрукти вирощуються на полях і в садах по спеціально
розроблених технологіях без застосування хімічних добрив і пестицидів. Забороняється
виробництво або використання генетично модифікованої продукції. Усе це робить екологічно чисті
продукти унікальними. По-перше, з повною упевненістю можна стверджувати, що вони нешкідливі.
По-друге, точно відомо, що в їх складі більше вітамінів і інших поживних елементів.
Фахівці багатьох країн робили аналізи по порівнянню якості екологічно чистих і звичайних продуктів.
Наприклад, американські дослідники в результаті безлічі дослідів визначили, що екологічно чисті овочі
і фрукти утримують на 27% більше вітаміну С, на 29% більше заліза, на 14% фосфору.
Французькі учені стверджують, що в досліджених ними дванадцяти видах плодів, вирощених по
екологічно чистих технологіях, збільшився вміст вітамінів А, З, Е і В груп. Шотландці виявили, що суп,
приготований з екологічно чистих овочів, містить в п'ять разів більше саліцилової кислоти, яка
пригноблює розвиток ракових клітин і зберігає еластичність посудин. Саліцилова кислота природним
чином робиться рослинами для захисту від стресів і ушкоджень. І, нарешті, екологічно чисті продукти
просто смачніші.
Результати багатьох досліджень показують, що сучасні фрукти і овочі, вирощені по традиційних
технологіях із застосуванням хімічних засобів, містять менше поживних речовин і вітамінів, чим 50
років тому. Наприклад, в картоплі зниження вітаміну А склало 100% витамина рибофлавина - 50%
кальция - 28% Подобные результати були отримані ще для 24 видів рослин.
Асоціація органічного землеробства і садівництва нині займається підготовкою господарств до еко-
логічно чистого виробництва і сертифікації за стандартами ЄС. У Харківській області в семи госпо-
дарствах була вироблена перша інспекція для сертифікації за Стандартами ЄС.
Інспекцію проводили представники міжнародного контролюючого органу Інституту маркетингу
органічної продукції(ІМО), Швейцарія, і українського "Органік Стандарт".
Відповідно до вимог стандартів ЄС, за ситуації, коли в господарствах практикуються екологічно чисті технології більше трьох років, вони вже під контролем, але процес сертифікації не завершений, продукція може продаватися як органічна, але з вказівкою: "продукт на етапі переходу до органічного землеробства". Для підтвердження статусу і якості продукції був затверджений знак АОЗ и С -"ОРГАНІКА".
Після завершення процесу сертифікації продукти, вироблені в сертифікованих господарствах, прода-
ватимуться зі знаком "ORGANIC FARMING"(ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО) з системою контролю.
Як пройти органічну сертифікацію?
Про національну систему сертифікації говорити доки рано, оскільки закону, який би регламентував
органічне виробництво в Україні, ще немає. Сьогодні виробництво органічної продукції в країні
сертифікується представниками іноземних компаній, що діють відповідно до норм і стандартів,
дійсних для країн ЄС, а іноді - США і інших. Іноземних сертифікуючих структур в Україні близько
дванадцяти. Давно працюють такі як Контрол - Юнион (Нідерланди), IMO (Швейцарія), Этко, Лакон, а
також представники Італії, Німеччини, Угорщини, Польщі і так далі. З 2009 р. міжнародну акредитацію
на право проводити органічну сертифікацію отримала і українська структура "Органік Стандарт".
Для ведення органічного землеробства сільськогосподарські землі повинні відповідати певним вимогам
відносно рівня їх забруднення шкідливими речовинами : пестицидами, важкими металами, радіо-нуклідами і так далі. Проте, наявність територій, потенційно придатних для ведення органічного сільського господарства, недостатньо.
За запрошенням сільськогосподарського підприємства Chungsheng Agricultural Technology Co.Ltd проф. Ю.Харитонов 22.11.2023 року відвідав його виробничі ділянки..
Серед вікових методів ведення сільгосп-робіт на підприємстві започатковано проект з переходу до індустріального вирощування сільгосппродукції на підставі цифровізації основних технологічних процесів..
Професор Ю.Харитонов прийняв участь в обговоренні с представниками підприємства стану та перспектив формування проекту, далі на підприємстві були створенні групи науковців з питань впровадження цифрової технології вирощування полуниці, відбулося розуміння основних факторів які впливають на процеси цифровізації.
В основу подальшої розробки питань підвищення ефективності вирощування органічної полуниці та інших видів сільгосппродукції шляхом цифрової трансформації підприємства прийнято пропозицію проф. Ю.Харитонова щодо адаптації відомої концепції "цифрового близнюка" до продукту виробництва сільськогосподарського підприємства.
Слід чітко уявляти, що перехід від звичайних (інтенсивних) технологій агровиробництва до органічного землеробства (так званий конверсійний період) є досить тривалим процесом (від 2 до 4 років).
В Україні в силу її специфіки, складного економічного становища деякі поля не обробляються по
декілька років. Якщо правильно велася історія полів, хімічні показники грунту відповідають
допустимому рівню, то сертифікація може зайняти і менший період - іноді до 2 років.
Сертифікація проводиться не менше 1 разу, а у більшості випадків двічі в рік і сертифікат дійсний в продовж одного року, наступного року вже необхідно проводити пересертификацию. Адже якщо
господарство пропрацювало один рік без використання хімічних засобів, то це не є гарантією того, що
наступного року воно не використовує неприпустимі елементи. Сертифікуються усі ланки діяльності
господарства - поля, луги, тваринницькі ферми, склади, господарство в цілому, елеватори -щоб
уникнути змішування з іншими видами зерна або з конвенційними зерном. Також обов'язково
сертифікується організація, яка безпосередньо займається експортно-імпортними операціями.
Перший крок на шляху до сертифікації - цей висновок контракту між підприємством і акредитованою
сертифікуючою структурою. Далі проводиться інспекція господарства, яка являється, передусім, мірою
контролю дотримання усіх процедур, визначених стандартами. Відбираються проби грунту для прове-дення аналізів на наявність шкідливих залишків.
Інспектором проводиться попередній огляд під-приємства і здійснюється опис господарства :
-
визначаються план господарських будівель і земель (наприклад, контролю дотримання вимог по мінімальній площі змісту для тварин на тваринницьких фермах) фіксується інформація відносно загальної площі земель, використовуваних сортів рослин, насіння, джерела його вступу і посівний фонд, про використовуваних в господарстві власних і покупних дозволених органічних добривах;
-
пишеться звіт про технології вирощування кожної культури;
-
перевіряється книга ведення історії полів з вирощуваними на них культурами;
-
вибірково перевіряються бухгалтерські документи.
У інспектованому господарстві серед обов'язкової документації мають бути:
-
щорічний план вирощування рослин, сівозміни, список використовуваних сортів, використання в господарстві дозволених добрив і засобів захисту рослин;
-
звіт про рух тварин, інформація про відмінок, використовувані корми і раціони, заходи по профілактиці хвороб, інформація про терапевтичне лікування;
-
звіт про походження, тип, склад і використання закупленої підприємством продукції;
-
звіт відносно походження типу, складу і використання проданих товарів господарства;
-
звіт про реалізацію продукції на місцевому ринку.
Аналіз готової продукції проводиться вибірково або, за наявності обгрунтованих підозр, повністю.
Про істотні зміни в господарському процесі підприємству треба повідомляти сертифікуючу установу.
Рішення про сертифікацію приймається після проведення інспекції і аналізу отриманих даних.
Варто відмітити: в Європі плата за сертифікацію господарств складає від 250 до 750 євро залежно
від виду діяльності, розмірів підприємства і тому подібне. Проте слід врахувати, що середня
європейська ферма - це приблизно на 30-50 га сільськогосподарських угідь.
В той-ж час, в Україні середня площа сертифікованого господарства складає близько 2200 га (за
даними Міжнародній Федерації органічного сільськогосподарського руху). Крім того, фермер повинен
сплатити вартість перельоту іноземного інспектора, його перебування і власне саму інспекцію і серти-фікацію.
При таких площах вартість сертифікації може істотно поколивати бажання фермера займатися орга-
нічним виробництвом, адже в даному випадку вона може навіть десять разів перевищувати європейські
показники.
При менших розмірах господарств або при використанні послуг вітчизняних організацій вартість
сертифікації може бути дещо дешевша. В допомогу виробникам при цих складних фінансових навантаженнях приходять організації, зацікавлені в експорті органічної продукції, які власними ресурсами можуть забезпечити оплату сертифікації господарств.
Ми у соцмережах: