top of page
Sources of industrial greenhouse gas emissions
LOGO-ЦПИВЄ-24-11.gif

Джерела  викидів парникових газів

Аналіз, виклики та рішення

  НОМЕ > промислові викиди парникових газів                 

07.10.2025р

Джерела промислових викидів парникових газів в Україні: аналіз, виклики та рішення

Аналіз основних джерел промислових викидів парникових газів в Україні: які галузі найбільші забруднювачі, статистика, обсяги CO₂, технологічні та енергійно-залежні процеси. Рекомендації для зниження, модернізації і декарбонізації промисловості.

 

​​​​​​

Структура статті:

  1. Вступ

  2. Загальна картина: викиди в Україні

  3. Основні джерела промислових викидів

    • Використання викопного палива

    • Технологічні процеси

    • Споживання електроенергії

    • Інші парникові гази

  4. Галузі-лідери в Україні

  5. Політика, законодавство та міжнародні зобов’язання

  6. Виклики та бар’єри для декарбонізації

  7. Рекомендації для промислових підприємств і державної політики

  8. Висновки

​​​1. Вступ

​

Промислова діяльність — один з ключових секторів, що формують викиди парникових газів (ПГ) в Україні. Щоб досягти кліматичних цілей, зокрема, ті, що встановлені Паризькою угодою, необхідно чітко розуміти, звідки саме походять ці викиди, які галузі найбільше впливають і які технології чи політики можуть забезпечити їх скорочення.

​​2. Загальна картина: викиди в Україні

​

  • Україна має законодавство, яке зобов’язує підприємства здійснювати моніторинг, звітність та верифікацію (МЗВ) викидів парникових газів

 

  • У 2022 році викиди ПГ в Україні знизились майже до 24,4 % від рівня 1990 року, що частково пов’язано з економічними наслідками війни

 

  • Статистика Державної служби статистики показує, що викиди CO₂ від стаціонарних джерел, зокрема промислових підприємств, складають значну частину усіх викидів 

​​

​​​

3. Основні джерела промислових викидів:

​​

​

Використання викопного палива

​

  • Спалювання вугілля, коксу, газу або нафти для виробництва тепла чи парів на підприємствах з високотемпературними процесами — одна з найбільших категорій прямих (scope 1) викидів CO₂

​​

  • Частина цих викидів також опосередкована через scope 2 — коли підприємства споживають електроенергію, вироблену з викопного палива, або яка має високий вуглецевий вміст

​​​

​

Технологічні викиди

​

  • Наприклад, виробництво цементу, де CO₂ виділяється не лише від палива, але й в результаті хімічної реакції кальцинації вапняку

​​

  • Виробництво металів (залізо, сталь, алюміній) та хімічна промисловість мають технологічні процеси, які спричиняють викиди оксидів, метану тощо

​​​

​

Споживання електроенергії

​

  • Якщо електроенергію виробляють з вугілля, мазуту чи іншого викопного палива, споживання електроенергії підприємствами додає до їх загального вуглецевого сліду (scope 2)

​​

​

Інші парникові гази

​

  • Метан (CH₄), який може виділятись при процесах у хімії, нафтовидобуванні, розливі природного газу

​​

  • Поширення хладагентів і фторвмісних газів у промисловості, особливо для охолодження або в енергетиці

​​​

structure_energy_sources_industry_ensave

4. Галузі-лідери в Україні

​

На основі наявних даних ключовими галузями-забруднювачами промислових CO₂-викидів в Україні є:

​

  • Металургія (виробництво чавуну, сталі, феросплавів) — сильний вплив через як паливо, так й технологічні процеси 

  • Хімічна промисловість (зокрема виробництво аміаку, азотної кислоти) — технологічно інтенсивні процеси з високим споживанням енергії

  • Неметалеві мінеральні продукти (цемент, вапно) — як з технологічними викидами CO₂, так і з паливними

​​

5. Політика, законодавство та міжнародні зобов’язання

​

  • Законодавство України запроваджує МЗВ (моніторинг, звітність і верифікацію) з 2021 року 

  • Другий Національно визначений внесок (НВВ2) передбачає скорочення викидів парникових газів до 65 % від рівня 1990 року до 2030 року 

  • Стратегія низьковуглецевого розвитку, екологічні оцінки, державна статистика — усі ці інструменти відіграють роль у відображенні реального стану та контролі за прогресом

​

6. Виклики та бар’єри для декарбонізації

​

  • Висока енергоємність галузей: металургія, цемент — потребують високих температур, надійного тепла, часто від викопного палива, яке важко замінити

  • Інвестиційні бар’єри: модернізація чи встановлення нових технологій (наприклад, електропечі, устаткування з уловлюванням СО₂) потребує значних капіталовкладень

  • Джерела енергії: доступ до дешевої та чистої електроенергії та низьковуглецевого палива може бути обмеженим

  • Інституційна та нормативна невизначеність: зміни в законодавстві, необхідність чітких стандартів, систем квот, МЗВ

  • Військовий конфлікт та руйнування інфраструктури додають складнощів: перерви в постачанні, відновлення чи реконструкція, пріоритети безпеки

sector_share_industrial_CO2_ensave_edite

7. Рекомендації для промислових підприємств і державної політики

​

Для підприємств:

​

  1. Аудит енергії та викидів – детальний аналіз споживання енергії, видів палива, втрат, технологічних викидів

  2. Підвищення енергоефективності – модернізація устаткування, ізоляція, використання відновлюваних джерел тепла (біомаса, біогаз)

  3. Перехід на менш вуглецеве паливо – заміна вугілля на природний газ, або перехід на електроенергію, якщо вона зелена

  4. Впровадження технологій уловлювання, зберігання чи використання карбону (CCUS) там, де це економічно доцільно

  5. Управління іншими ПГ – контроль витоків метану, заміна хладагентов на менш шкідливі, рецикл пластику

​​

Для державної політики:

​

  1. Стимулювання інвестицій – податкові пільги, гранти, державні гарантії для проектів з відновлювальної енергії, CCUS, модернізації

  2. Розвиток системи квот або торгівлі викидами – щоб створити економічну мотивацію для зниження викидів

  3. Нормативні стандарти енергоефективності і викидів – обов’язкові норми для ключових галузей

  4. Сприяння розвитку зеленої електроенергії – щоб виробництво електроенергії ставало більш “чистим”, це знижуватиме косвенні (scope 2) викиди

  5. Підтримка науково-технічних досліджень та інновацій – проєкти з “зеленим” воднем, новими матеріалами, альтернативними методами виробництва цементу чи сталі

  6. Моніторинг, звітність, верифікація (МЗВ) – забезпечення прозорості, аудиту і перевірки даних

​

​​

8. Висновки

​

  • Промислова сфера в Україні має суттєвий потенціал для зменшення викидів парникових газів, особливо в галузях з високою енергоємністю

  • Досягнення кліматичних цілей потребує комбінації політичної волі, технологічних інновацій, інвестицій та міжнародної підтримки

  • Декарбонізація не тільки поліпшує екологічний стан, але й може стати конкурентною перевагою: зниження витрат на енергію, доступ до “зелених” фінансових інструментів, експортна привабливість

Замовте консультацію на ensave.org — зробіть свій внесок до поліпшення екологічного положення вже сьогодні! >

​​

​​​​​​​​​​

based on material from :    матеріал підготовлений співробітниками ЦПДвЕ

bottom of page