ПОНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

Дізнайтесь про розвиток поновлюваних джерел енергії в Україні: сонячну, вітрову, біоенергетику та гідроенергетику.

Перспективи, виклики та рекомендації для підвищення енергоефективності та енергетичної безпеки країни.

Якорь 1

Поновлювані джерела енергії в Україні: перспективи та виклики

Вступ: значення поновлюваної енергетики для України

Україна активно розвиває поновлювані джерела енергії (ВДЕ), адже вони є ключем до енергетичної незалежності та скорочення викидів парникових газів. У контексті війни та трансформації енергетичного сектору, використання сонячної, вітрової, біо- та гідроенергетики стає стратегічним пріоритетом для забезпечення стійкості економіки та інтеграції до європейської енергетичної системи.

Основні види поновлюваних джерел енергії в Україні

Сонячна енергетика

Україна має значний потенціал сонячної генерації, особливо у південних та східних регіонах.

Середньорічна кількість сонячних годин – понад 2000
Станом на 2025 рік, сонячні електростанції формують понад третину від усіх ВДЕ-потужностей
Актуальним трендом є розвиток домашніх СЕС із системами накопичення енергії

Вітрова енергетика

Вітровий потенціал України оцінюється у понад 16 ГВт. Найперспективніші регіони – Одещина, Миколаївщина, Приазов’я та Карпати.

Вітрові електростанції забезпечують стабільне виробництво енергії в осінньо-зимовий період
Перспективним напрямом є будівництво офшорних вітропарків у Чорному морі

Біоенергетика

Біоенергетика є стратегічним напрямом для аграрної України:

Використання агровідходів, деревини та біогазу
Розвиток біометану для експорту до ЄС
Біоенергетика може замістити понад 20 млрд м³ природного газу на рік

Гідроенергетика та малі ГЕС

Хоча великий потенціал вже частково реалізований, розвиток малих ГЕС та гідроакумулюючих станцій є ключем для балансування енергосистеми:

Дністровська ГАЕС – найбільший проєкт в Європі
Локальні малі ГЕС здатні забезпечити енергією громади та критичну інфраструктуру

Виклики для розвитку ВДЕ в Україні

Військові ризики та руйнування енергетичної інфраструктури
Недосконалість ринку електроенергії та проблеми із "зеленим тарифом"
Необхідність інтеграції з європейською енергосистемою ENTSO-E
Дефіцит систем накопичення енергії для балансування

Перспективи та стратегічні напрямки

Розвиток розподіленої генерації для підвищення стійкості громад
Інвестиції у системи зберігання енергії (BESS)
Стимулювання виробництва біометану та зеленого водню
Розширення міжнародного партнерства для фінансування проєктів ВДЕ

Рекомендації для України

Державна підтримка – створення прозорих механізмів стимулювання інвестицій
Енергетична децентралізація – розвиток місцевих сонячних, біо- та вітропроєктів
Інтеграція в ЄС – гармонізація ринку електроенергії та сертифікація біометану й водню
Освітні програми та підготовка кадрів – розвиток інженерної експертизи для обслуговування ВДЕ
Підтримка інновацій – інвестиції у Smart Grid, офшорні вітропарки та енергозберігаючі технології

Висновок

Поновлювані джерела енергії в Україні – це не лише засіб зниження залежності від імпортного палива, але й стратегічна можливість для розвитку економіки та інтеграції в європейський енергетичний простір. Успішна реалізація потенціалу ВДЕ потребує комплексного підходу: від державної підтримки до інновацій та активної участі бізнесу й громад.

числові значення

прогнозами до 2030 року, таблицею й графіком сценаріїв

Поновлювані джерела енергії в Україні: числовий аналіз, сценарії та прогнози до 2030 року

Вступ: що нового у 2024–2025 роках

Після початку масштабного вторгнення енергетична інфраструктура України зазнала значних втрат, але сектор відновлюваної енергетики показує помітну стійкість та навіть зростання у частині сонячної генерації. Водночас уряд затвердив масштабний план інвестицій (~$20 млрд) та цілі на 2030 рік, які ставлять завдання серйозного нарощування ВДЕ.

Поточна ситуація (базові цифри й джерела)

Попередня оцінка (до/на початок 2024): за даними державних оглядів та інвестиційних матеріалів, встановлена потужність ВДЕ в довоєнний/передвоєнний період оцінювалась у діапазоні ~8–10 ГВт (включно з СЕС ≈6 ГВт, ВЕС ≈2 ГВт, біо ≈0.2 ГВт

Втрати інфраструктури: за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), Україна втратила значну частину генеруючих потужностей у 2024 році (через атаки на ТЕС, ГЕС та інші об’єкти), що вплинуло на доступний сукупний парк

Нарахування у 2024 році: сектор сонячної енергетики додав ≈800–850 МВт встановленої потужності у 2024 році (дані Solar Energy Association of Ukraine / галузеві ЗМІ). Вітрова генерація додала близько 20–21 МВт у 2024 році (UWEA). На підставі цих даних я використав оцінковий базовий рівень (кінець 2024) ≈ 9,57 ГВт сумарної встановленої потужності ВДЕ (деталі джерел — нижче)

Офіційні цілі та державний план до 2030 року

Урядовий план (літо 2024): затверджено інвестиційний план приблизно $20 млрд для збільшення виробництва ВДЕ та поставлено ціль до 2030 року: частка ВДЕ у загальному енергобалансі — на рівні ~27% (ціль у документі NECP / NREAP) і введення близько 10 ГВт нових ВДЕ до 2030р.

Методика проєкцій

Щоб побудувати реалістичні прогнози до 2030 року, я застосував просту, прозору модель:

Базова точка (кінець 2024): 9,57 ГВт (див. вище; базується на офіційних/галузевих оцінках + прирості 2024). pv magazine International UWEA
Три сценарії додаткових потужностей до 2030:

Консервативний: +5,0 ГВт (додатково)

Базовий (урядовий/реалістичний): +10,0 ГВт (за планом $20 млрд/10 ГВт)

Амбітний: +15,0 ГВт (прискорена імплементація з інвестиціями приватного сектора та міжнародних фондів)

3. Лінійний нарощувальний профіль: припущення — щорічне плавне підключення частинами від 2025 до 2030 (щоб показати траєкторію і зробити порівняння сценаріїв).

4. Оціночна генерація (GWh): для демонстрації можливого виробітку використано консервативні середні коефіцієнти використання потужності (capacity factors): сонце 14%, вітер 30%, інші 35% та припущення, що нові інвестиції відповідають поточній технологічній пропорції (припущення — явно зазначено як припущення).

Примітка: це проєкції «виведення на графік» для стратегічних дискусій і планування; вони не замінюють повні моделі енергосистеми з погодними, мережевими та операційними деталями.

Короткий числовий підсумок (резюме сценаріїв, кін. 2030):

Консервативний: сумарна встановлена потужність ≈ 14,57 ГВт (додано 5 ГВт) — річна генерація (оціночно) ~ (порядку десятків ТВт·год) залежно від технологічного складу

Базовий (урядовий): ≈ 19,57 ГВт (додано 10 ГВт) — відповідає державному плану (~10 ГВт введення)

Амбітний: ≈ 24,57 ГВт (додано 15 ГВт) — максимальний швидкий розвиток за умови потужних інвестицій та покращення умов для проєктів

(Точні числові значення по роках доступні у таблиці вище )

Вплив на частку ВДЕ у виробництві електроенергії

Якщо припустити, що загальна потреба/виробництво електроенергії залишиться близьким до поточного рівня (це сильне припущення — але корисне для ілюстрації), то реалізація базового сценарію (додаткові 10 ГВт) може привести до збільшення частки ВДЕ у виробництві електроенергії до ~25–30% до 2030 року — сумісно з урядовою метою ~27% у кінцевому енергоспоживанні / електриці (залежить від реалізації енергозбереження та реконструкції теплової генерації)

Ризики та невизначеності

Військові ризики і безпека об’єктів. Атаки на електростанції/підстанції впливають на надійність підключення нових об’єктів
Мережеві обмеження та балансування. Без BESS та додаткової мережевої модернізації велика частка сонця може ускладнити балансування
Фінансування та регуляторика. Реалізація плану $20 млрд залежить від прозорих механізмів стимулювання та гарантій
Територіальні обмеження. Значна частка найперспективних майданчиків розташована в регіонах, що були/можуть бути під ризиком окупації або бойових дій

Практичні рекомендації

Рекомендації для держави

Фокус на децентралізації: стимулювати малі СЕС/мікроГЕС у громадах — це підвищить стійкість при локальних пошкодженнях мереж
Інвестиції в BESS + Smart Grid: пріоритетне фінансування систем накопичення та модернізації підстанцій
Прозорі механізми фінансування: державні гарантії, «зелений» аукціон та залучення міжнародних кредитів/грантів

Рекомендації для інвесторів / приватного сектора

Розглянути проєкти розподіленої генерації (C&I та residential). Останній рік показав, що бізнес і домогосподарства швидко підключають СЕС.
Довгострокове планування офшорних проєктів: Чорноморські вітропарки — великий потенціал, який вимагає ранніх інвестицій

Рекомендації для міжнародних донорів / партнерів

Гнучке фінансування, захищене від військових ризиків. Грантові і кредитні інструменти з ризик-розподілом
Технічна підтримка для швидкої відбудови мереж і навчання персоналу

Висновки

Україна має підтверджений інтерес та політичну волю для масштабного нарощування ВДЕ (ціль — ~27% до 2030, план — +10 ГВт)

2024 рік продемонстрував витривалість: ≈800–850 МВт нової сонячної потужності та невеликий приріст вітру, хоча загальні втрати інфраструктури суттєво зменшили доступні генераційні резерви

При реалізації базового сценарію (урядовий план) Україна може досягти близько 19,6 ГВт сумарної потужності ВДЕ до кінця 2030 року, що суттєво підвищить частку ВДЕ у виробництві. Це реалістичний, але амбітний план, що вимагає політичної стабільності, інвестицій і мережевої модернізації

Джерела :

Reuters — «Ukraine approves $20 billion plan to increase renewable energy production by 2030» (август 2024). Reuters
NECP / NREAP (National Energy and Climate Plan) — проект та переклад для Energy Community (цілі ВДЕ до 2030). energy-community.org
IEA — доповідь та аналіз «Ukraine's energy security and the coming winter» (опис руйнувань потужностей у 2024). IEA Blob
Solar Energy Association of Ukraine / галузеві ЗМІ — додавання ≈800–850 МВт сонячної потужності у 2024. pv magazine International Renewables Now
UWEA / галузеві огляди — стан вітрової енергетики, додано ≈20.6 МВт у 2024, загальна вітрова потужність ≈1.92 ГВт (включаючи деякі території). UWEA

також рекомендуємо ознайомитися: з аналізом ситуації за 2012-2013р >

Джерела

Ми у соцмережах:

ПОНОВЛЮВАНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

Джерела :

​