Hey There

Очиститель и стакан воды

 Про затвердження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних  

ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства. (продовження)

19. За час роботи між капітальними ремонтами ККД насосів знижується. Розрахунок зниження ККД (ηнап) здійснюється за графіком зниження ККД насоса після капітального ремонту залежно від напрацювання (годин) і числа обертів за хвилину, наведених у додатку 4 до цієї Методики, залежно від напрацювання (тис. годин) після останнього капітального ремонту для насосів з різним числом обертів.

Забороняється експлуатація насосів, у яких розрахунковий або фактичний ККД знижений більше ніж до:

  • 55% - для насосів, що працюють на питній воді;

  • 50% - для насосів, що працюють на стічній воді.

Напрацювання за рік береться:

  • а) для горизонтальних і вертикальних насосів, що працюють на питній воді або технічній воді, - 5000 год/рік; міжремонтний строк - 4 роки;

  • б) для горизонтальних і вертикальних насосів, що працюють на стічних або дренажних водах, - 4000 год/рік; міжремонтний строк - 3 роки;

  • в) для занурених і штангових насосів, що працюють у свердловинах на питній воді, - 8000 год/рік; міжремонтний строк - 2 роки.

20. При експлуатації насосів, що працюють безпосередньо на мережу водопостачання, виникають додаткові витрати електроенергії, не враховані у формулі (2), унаслідок їх роботи під час мінімального водоспоживання в режимах, близьких до холостого ходу (Wхх). Ці витрати визначаються за формулою

Wxx = Txx × Nxx × Kxx, кВт·год,

(4)

де:

Тхх -річний орієнтовний строк роботи насосів у період мінімального водоспоживання (у середньому 4 год/добу), год;

 

Nхх -середня загальна встановлена потужність насосного обладнання, що працює за графіком у період мінімального водоспоживання, кВт;

 

Кхх = 0,5 -коефіцієнт завантаження насосного обладнання на режимах, близьких до холостого ходу.

21. При експлуатації насосів водозабірних свердловин (Wс) враховуються додаткові витрати електроенергії на генеральну перевірку (дезінфекцію, промивання, визначення дебіту та динамічного рівня), що визначаються за формулою

Wc = Tгп × Nгп × Кгп, кВт·год,

(5)

де:

Тгп = 72 год -середній річний строк роботи свердловини для технологічних потреб;

 

Nгп  -загальна встановлена потужність насосного обладнання свердловин, що працюють (за паспортом підприємства), кВт;

 

Кгп = 0,8 -коефіцієнт завантаження насоса свердловини при перевірці.

22. Річні витрати електроенергії на відкачування дренажних вод і технологічних витоків (Wдр) із заглиблених насосних станцій або споруд визначаються за формулою

Wдр = (γ × Qдр × hдр × К)/(ηаг × 102 × 3600), кВт·год,

(6)

де:

γ = 1002 ÷ 1016 кг/куб.м-питома вага дренажних вод (за даними хіманалізу);

 

Qдр = (qдр × Sзм + qтех × n) × 365, тис.куб.м -річний об’єм надходження ґрунтових вод і витоків;

де:

qдр = 0,003 × куб.м/доб/м-2 -норма надходження ґрунтових вод через змочену поверхню стін і підлоги заглиблених насосних станцій або споруд;

 

Sзм -загальна змочена поверхня стін і підлог, м-2;

 

qтех = 0,5 куб.м/доб -середній виток з одного ущільнення на валу насоса;

 

-загальна кількість ущільнень на валах насосів, що одночасно працюють;

 

hдр-висота підйому дренажних вод під час відкачування, м;

 

К = 1,5 -коефіцієнт запасу на неврахований приплив ґрунтових вод;

 

ηаг = 0,6 ÷ 0,7 -середній ККД дренажних насосів.

23. Річні витрати електроенергії на подачу повітря для очищення стічних вод в аеротенках (Wоч) визначаються за формулою

Wоч = (qair × Qст × N × K)/Р, кВт·год,

(7)

де:

qair -питомі витрати повітря для очищення стічних вод в аеротенках, куб.м/куб.м стічних вод (беруться за технологічним регламентом експлуатації аеротенків у межах 5,0 - 12,0 куб.м/куб.м);

 

Qст -річний об’єм стічних вод, що підлягають очищенню, куб.м;

 

-установлена потужність електродвигунів повітродувок або компресорів, кВт;

 

К = 0,75 -коефіцієнт завантаження електродвигуна повітродувки;

 

Р-продуктивність повітродувки, м-3/год (за даними щорічних випробувань).

24. Річні витрати електричної енергії на освітлення (Wос) визначаються за формулою

Wос = Kп × T × ΣPвст. × Kпра, кВт·год,

(8)

де:

Kп-коефіцієнт використання потужності освітлювальних приладів, наведений у додатку 5 до цієї Методики;

 

T-кількість годин роботи освітлювальних приладів на рік, наведена у додатку 5 до цієї Методики;

 

ΣPвст -установлена потужність освітлювальних приладів, кВт;

 

Kпра = 1,05 -коефіцієнт, що враховує втрати в пускорегулювальній апаратурі під час використання люмінесцентних ламп.

25. Річні витрати електроенергії на примусову (витяжну і припливну) вентиляцію виробничих приміщень визначаються за формулою

WB = ni × qi × Vi × T × К, кВт·год,

(9)

де:

ni-кратність повітрообміну за годину для приміщень, наведена у додатках 67 до цієї Методики;

 

qi -питома витрата електроенергії на перекачування повітря, кВт·год/1000 куб.м (береться: qi = 0,5 ÷ 0,6 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів низького тиску при ni = 1 ÷ 3; qi = 0,7 ÷ 0,8 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів середнього тиску при ni = 4 ÷ 6; qi = 0,9 ÷ 1,0 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів високого тиску при ni ≥ 7);

 

Vi -розрахунковий об’єм повітря в приміщенні відповідного призначення, тис. м-3;

 

T-кількість годин роботи на рік, наведена у додатку 5 до цієї Методики;

 

К = 1 -коефіцієнт для приміщень тільки з витяжною вентиляцією;

2 - коефіцієнт для приміщень з витяжною і припливною вентиляцією.

26. Річні витрати електроенергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби  для електроспоживачів, не зазначених у пунктах 20-25 цієї Методики, визначаються за формулою

Wдоп = N × T × Kп, кВт·год,

(10)

де:

-загальна потужність електроспоживачів одного призначення, що входять до структури підприємства, згідно з табл. 1, кВт;

 

Т -кількість годин роботи на рік обладнання даного призначення;

 

Кп -коефіцієнт використання потужності робочих одиниць обладнання, наведений у таблиці 2 додатка 8 до цієї Методики.

27. Річні втрати електричної енергії в силових трансформаторах (Wтр) визначаються за формулою

ΔWтр = ΔPxx × To + ΔPкз × (Sф / Sн)-2 × Тр, кВт·год,

(11)

де:

ΔРхх -втрати холостого ходу трансформатора, кВт (беруться за паспортними даними);

 

То -кількість приєднань трансформатора до електромережі за звітний період або рік;

 

ΔPкз -втрати короткого замикання, кВт (беруться за паспортними даними);

 

Sф -фактичне навантаження на трансформатор, кВА;

 

Sн -номінальна потужність трансформатора (береться за паспортними даними), кВА;

 

Тр -річна фактична тривалість робіт трансформатора під навантаженням (береться за графіком робіт), год.

28. Річні втрати електричної енергії в розподільних мережах, які необхідно визначати для розрахунку загальновиробничих норм, складаються з їх втрат у лініях, що живлять окремі підрозділи підприємства, визначаються за формулою

ΔWл = 3 × I-2 × Rф × T × 10-3, кВт·год,

(12)

де:

-середня квадратична величина струму у фазі лінії, А;

 

Rф -активний опір однієї фази лінії, Ом;

 

-кількість годин роботи лінії на рік.

29. Структура споживачів теплової енергії на ПВКГ наведена у додатку 9 до цієї Методики.

30. Загальновиробничі норми витрат теплової енергії ПВКГ і їх структурних підрозділів визначаються за формулою

q = (ΣАоп + ΣАвен + ΣАдод + ΣАвтр - ΣАтех) / Qплан, Гкал/1000 куб.м,

(13)

де:

ΣАоп -загальні (річні) витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію адміністративних, побутових і допоміжних виробничих приміщень, Гкал;

 

ΣАвен  -загальні (річні) витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень, Гкал;

 

ΣАдод  -загальні (річні) додаткові витрати теплової енергії на гаряче водопостачання, обігрів метантенків тощо, Гкал;

 

ΣАвтр  -загальні втрати (річні) теплової енергії у власних теплових мережах, Гкал/рік;

 

ΣАтех -загальні (річні) тепловиділення технологічного устаткування, яке використовується для опалення виробничих приміщень, Гкал.

31. Річні витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію приміщень (Аоп) беруться за даними проектної документації або розраховуються за укрупненими вимірниками, наведеними у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики.

При розрахунках річних витрат теплової енергії для будівель, що містять приміщення різного призначення (з різними вимогами до внутрішньої температури і вентиляції), загальні витрати теплової енергії складаються з витрат на опалення і вентиляцію окремих приміщень, розрахованих відповідно до їх вимог.

Розрахунки виконуються за формулою

Аоп = VTоп × n × [qo/a × (tвн - tср.о) + qв × (tвн - tов)], Ккал,

(14)

де:

-будівельний об’єм будівлі (споруди) за зовнішнім обміром, м-3;

 

Tоп  -тривалість опалювального сезону, діб, наведена у додатку 10 до цієї Методики;

 

n = 24 години  -тривалість опалення на добу;

 

qo  -питома теплова характеристика будівлі на опалення, Ккал/куб.м·год·-0С, наведена у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики;

 

qв  -питома теплова характеристика будівлі на вентиляцію, Ккал/куб.м·год·-0С, наведена у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики;

 

-поправочний коефіцієнт на зміну питомої теплової характеристики будівлі, наведений у таблиці 2 додатка 8 до цієї Методики;

 

tвн  -середня розрахункова температура опалюваного приміщення, -0С, наведена у додатках 678 до цієї Методики;

 

tср.о -середня температура опалювального періоду, -0С, наведена у додатку 6до цієї Методики;

tов -середня розрахункова температура на вентиляцію, -0С, наведена у додатку 10 до цієї Методики.

32. Річні витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень (Авен) визначаються за формулою

Авен = V × T × n × m × q × (tвн - tср.о), Ккал,

(15)

де:

-будівельний об’єм приміщення, що провітрюється, куб.м;

 

Т -тривалість опалювального сезону, діб, наведена у додатку 10до цієї Методики;

 

-тривалість роботи вентиляції на добу, год;

 

m = 1-12 -кількість обмінів повітря в приміщенні за годину, наведена у додатках 56 до цієї Методики;

 

q = 0,31 Ккал/куб.м·-0С -питома теплоємність повітря;

 

tвн -середня розрахункова температура опалюваного приміщення, -0С, наведена у додатках 678 до цієї Методики;

 

tср.о середня температура опалювального періоду, -0С, наведена у додатку 10 до цієї Методики.

33. Річні витрати теплової енергії на гаряче водопостачання (Агв) визначаються за формулою

Агв = 365 × [(N1 × m1 + N2 × m2) × (tг - tх) + G × m3 (tп - tх)], Ккал,

(16)

де:

N1 -середня кількість робітників, що користуються душем за добу, осіб;

 

N2 -середня кількість робітників і службовців, що користуються туалетом і умивальниками за добу, осіб;

 

m1 = 85 л/добу -витрати води на 1 особу при користуванні душем;

 

m2 = 12 л/добу  -витрати води на 1 особу при користуванні умивальником;

 

m3 = 25 л/кг -витрати гарячої води на прання спецодягу;

 

-кількість спецодягу, що підлягає пранню, кг/доб;

 

tг = 37 -0С -температура гарячої води після змішувача в душі або умивальнику;

 

tп = 65 -0С -температура гарячої води при пранні;

 

tх -середня річна температура холодної водопровідної води (при відсутності даних береться: узимку - 5 -0С, улітку - 15 -0С); визначається за формулою

tx = [ 5T + 15 × (365 - T)] / 365, -0C,

(17)

де

Ттривалість опалювального періоду, діб, наведена у додатку 6 до цієї Методики.

34. Річні витрати теплової енергії для обігріву метантенків (Ам) визначаються за формулою

Ам = 365 Qд ( t - tо) С × К, Ккал,

(18)

де:

Qд -добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), куб.м/добу;

 

-розрахункова температура в метантенку (для мезофільного процесу бродіння осаду - 33 -0С, для термофільного процесу - 53 -0С);

 

tо -середньорічна температура осаду, що подається до метантенку;

 

С = 1,05 Ккал/кг·-0С  -теплоємність осаду;

К = 1,25 -коефіцієнт тепловтрат для заглиблених метантенків.

35. Втрати теплової енергії у власних теплових мережах визначаються на підставі випробувань. Тимчасово до їх проведення дозволяється приймати величину цих втрат у частках від кількості поданої теплової енергії по теплотрасі протяжністю:

до 300 м - 1% на кожні 100 м;

до 500 м - 2,9% на всю протяжність;

до 1000 м і більше - 0,6% на кожні 100 м, але не більше 13% на всю довжину.

36. Розрахунок виділень теплової енергії технологічним устаткуванням.

Теплова енергія, що виділяється під час роботи електродвигунів технологічного устаткування, повинна враховуватись при розрахунках опалення цих приміщень в опалювальний період та при розрахунках витрат електричної енергії на вентиляцію в теплий період.

Під час експлуатації метантенків виділяється біогаз, що може бути використаний як паливо в котельних установках.

Розрахунок теплових виділень технологічного устаткування (Атех) виконується за формулою

Атех = 860 × N × T × Kз × (1 - ηдв), Ккал,

(19)

де:

860 -коефіцієнт перерахунку електричної енергії (кВт·год) в теплову (Ккал);

 

-установлена потужність технологічного устаткування (з паспорта підприємства), кВт;

 

Т -кількість годин роботи технологічного устаткування  за опалювальний період, годин;

 

Кз = 0,75 -середній коефіцієнт завантаження устаткування;

 

ηдв -середній ККД електродвигунів (з паспортних даних).

Розрахунок теплової енергії, яка може бути одержана під час спалювання біогазу (Абг), виконується за формулою

Абг = 365 × q × Qд × (1 - ро) × (1 - Z) × Rr, Ккал,

(20)

де:

-теплова здатність біогазу, Ккал/м-3 (береться 5000 Ккал/м-3);

 

Qд добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), куб.м/доб;

 

ро -вологість завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,93-0,97;

 

-зольність завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,28-0,32;

Rr -розпад беззольних речовин завантаженого осаду (на підставі даних хімічного аналізу осадів) у межах 0,42-0,45.

37. Розрахунок необхідної кількості умовного палива для забезпечення потреб у тепловій енергії підприємства в цілому за наявності власної котельної установки (або по окремих його підрозділах) виконується за формулою

Вум = ΣА / (Qум × ηкот), кг у. п.,

(21)

де:

Вум -річна розрахункова потреба в умовному паливі, кг;

ΣА -загальні (річні) розрахункові витрати теплової енергії по підприємству в цілому (або по окремих його підрозділах), Ккал;

 

Qум = 7000 Ккал/кг -теплотворна здатність умовного палива;

 

ηкот-ККД власної котельної установки (за паспортними даними).

Начальник Управління водопровідно-каналізаційного господарства


О. Жученко

джерело https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1606-12

Ми у соцмережах:

  • Facebook